Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної й допрофесійної освіти.

За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання МНВК визначено як зовнішню форму організації профільного навчання по відношенню до школи і такий заклад, що забезпечує учням загальноосвітніх шкіл потребу у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.

Яка ж роль МНВК у профільній старшій школі?


· Навчаючись в школі і одночасно в МНВК (один день в тиждень) учні мають можливість більшого вибору напрямів підготовки, оскільки 150-200 учнів обирають 11 напрямів підготовки, а школа для 15-60 учнів може запропонувати 1-2 напрями профільної підготовки;

· За 2 роки учень(випускник) отримує атестат про загальну освіту і базову професію;

· Після школи має шанс зразу почати трудову діяльність, а для малозабезпечених сімей це не останній аргумент;

· Може продовжити навчання у вищому професійному училищі за даним напрямом і підвищити розряд чи здобути другу споріднену професію або отримати кваліфікацію"Молодший спеціаліст";

· Все вищеназване не помішає учневі вступати до ВНЗ І-ІІ та ІІ-ІV рівнів акредитації.

· Короткочасність навчання (2 роки) дає можливість швидше оволодіти професією та задовольнити зростаючу потребу у робітничих кадрах.

· Компактність навчальних планів професійної підготовки, "занурення" в предмети (профільні) на 6 уроків одного дня, зміна видів діяльності (теоретичні - практичні), закріплення вмінь, навичок, безпосередньо у виробничому процесі зразу після теоретичного вивчення знижує відсоток "забування" вивченого матеріалу.

· Учні, що опановують професію "Водій автотранспортних засобів" та "Тракторист” у рамках навчальної програми проходять допрофесійну підготовку за програмою "Слюсарні роботи", про що отримують відповідне посвідчення. Тому враховуючи віковий ценз (посвідчення водія і тракториста дійсне після виповнення їм 18 років), учні після закінчення школи і МНВК можуть закріпитися на виробництві, підвищити свою майстерність, мають багато часу для адаптації на робочих місцях до призову в армію.

Слід відзначити, що попри всі камені спотикання, протиріччя профільна освіта стає і стане "першою ластівкою" реформування середньої освіти. Реалії сьогодення, інформатизації, зміни характеру праці все одно продиктують жорсткі вимоги до загальної середньої освіти.

Розвиток подій в Україні та поза її межами неминуче створить новий ринок праці, нові вимоги до працівників, отже, нову освіту.

Найкраще, що ми можемо зробити - сприяти цьому саморозвиткові.

Кiлькiсть переглядiв: 37

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.